Автор 
Українська телекомунікаційна інфраструктура проходить черговий іспит на міцність. Поєднання планових відключень електроенергії з арктичними температурами змушує інженерів працювати на межі можливостей, аби смартфони українців не перетворилися на звичайні калькулятори.
Порівняно з кризовим 2022 роком, мережі стали значно витривалішими. Сьогодні базові станції мобільних операторів не зникають з ефіру миттєво після знеструмлення, а автоматично переходять на резервні джерела. За даними Мінцифри, майже третина обладнання вже підсилена генераторами, що дозволяє тримати зв’язок понад 72 години. Проте головним ворогом автономності став мороз: низькі температури сповільнюють хімічні процеси в батареях, змушуючи їх розряджатися швидше, а заряджатися – годинами.
Коли місто занурюється у темряву, навантаження на мобільні вежі зростає в геометричній прогресії. Люди масово переходять з домашнього Wi-Fi на мобільний дата-трафік, що прискорює виснаження акумуляторів. Статистика готовності операторів наразі виглядає наступним чином:
- 92% базових станцій в Україні обладнані батареями, що забезпечують 6-8 годин роботи;
- 31% об’єктів мають стаціонарні або пересувні генератори для тривалої автономності;
- Оператори вже законтрактували додаткові 15 тисяч генераторів для підсилення мережі;
- Київстар використовує понад 251 тисячу акумуляторів, а lifecell забезпечив 94% своєї мережі автономністю до 10 годин завдяки літієвим системам.
В екстремальних умовах «Київстар» навіть відкрив доступ до супутникової технології Starlink Direct to Cell для відправки SMS там, де наземне покриття тимчасово відсутнє. Водночас у Vodafone зазначають, що в Одеській області вплив обстрілів на мережу лишається мінімальним, тоді як на Київщині інженерні бригади працюють цілодобово, аби встигати заправляти паливом дизель-генератори.
Окремий виклик – фізика низьких температур. У сильний мороз мастило в генераторах густішає, що робить їхній автоматичний запуск справжнім квестом для техніків. Новітні LiFePO4-акумулятори, які впроваджують провайдери, мають захисні механізми: вони просто не приймають заряд у «мінус», доки внутрішня система обігріву не підніме температуру осередків. Саме тому технічні команди часто змушені вручну «відігрівати» техніку в полях, аби мережа продовжувала жити.
Домашній інтернет також демонструє дива стійкості, але багато залежить від обраної технології. Провайдери «Павутина» та IPnet роблять ставку на xPON та модернізацію вузлів. Попри тривалі знеструмлення, які подекуди сягають 50 годин, сучасні оптичні мережі дозволяють залишатися онлайн.
Найнадійнішим рішенням сьогодні є технологія xPON, оскільки вона не потребує проміжного живлення між провайдером і квартирою. За наявності павербанка для роутера та термінала ONU такий інтернет може працювати понад три доби. Користувачі це розуміють: кількість заявок на підключення «оптики» в Україні зросла з 45% до вражаючих 77%.
Аби зв’язок тримався якомога довше, фахівці радять українцям дотримуватися простої цифрової гігієни:
- вимикати автозавантаження медіафайлів у месенджерах;
- обирати нижчу якість відео під час перегляду контенту;
- за можливості використовувати Wi-Fi-дзвінки замість мобільної мережі;
- завчасно заживити домашнє обладнання за допомогою UPS або mini-UPS.
Зв’язок сьогодні – це не просто зручність, а питання безпеки. І хоча морози та обстріли створюють надскладні умови, модернізація мереж та героїчна робота ремонтних бригад дозволяють Україні зберігати статус однієї з найбільш цифрових та стійких країн світу навіть у найтемніші часи.
Коментарі