Від Криму до Арктики: Зеленський у Давосі запропонував НАТО допомогу зі знищенням російського флоту біля Гренландії

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі зробив резонансну заяву щодо розширення географії оборонних спроможностей України. Глава держави наголосив, що після вступу до НАТО Київ готовий забезпечувати безпеку в Арктичному регіоні, застосовуючи свій досвід боротьби з російським флотом.

За словами президента, присутність російських суден у водах Гренландії є проблемою, яку Україна здатна вирішити в межах Альянсу. Зеленський провів пряму паралель між успішними операціями в Чорному морі та можливими діями на півночі:

«Якщо російські кораблі вільно ходять навколо Гренландії, вони можуть потонути біля Гренландії так само, як тонуть біля Криму. Ми б вирішили цю проблему, якби були в НАТО», – підкреслив Володимир Зеленський.

Ця заява пролунала на тлі загострення міжнародної дискусії навколо острова. Дональд Трамп раніше заявив про необхідність анексії Гренландії Сполученими Штатами, мотивуючи це загрозою з боку Китаю та Росії. Білий дім демонструє жорстку позицію: керівник апарату Стівен Міллер назвав примус та владу «залізними законами світу», за якими має діяти наддержава.

Ситуація навколо острова вже вийшла за межі дипломатичних суперечок і почала впливати на повсякденне життя мешканців та світову економіку. Наразі події розвиваються за наступним сценарієм:

• Уряд Гренландії створює спеціальну робочу групу та радить громадянам зробити запаси їжі на 5 днів через ризик військового вторгнення США.
• Президент Трамп офіційно відкинув право острова залишатися частиною Королівства Данія.
• З 1 лютого США впроваджують 10 – відсоткові мита на товари з восьми європейських країн, які не підтримали позицію Вашингтона щодо Гренландії.
• З 1 червня тарифний тиск на Європу посилиться – мита зростуть до 25%.

Європейські лідери вже висловили занепокоєння такими кроками США. Голова дипломатії ЄС Кая Каллас застерегла, що розбрат між союзниками грає на руку лише Москві та Пекіну. Водночас Вашингтон залишає вікно для переговорів із Копенгагеном, не знімаючи при цьому претензій на стратегічний контроль над арктичним островом.