Автор 
Верховна Рада не змогла ухвалити у другому читанні резонансний законопроєкт №13574, який загрожував суттєвим обмеженням прав молодих українців на освіту та вільний вибір професійного шляху. Через принциповий спротив фракції «Батьківщина» документ було відправлено на повторне друге читання.
Ключові претензії політиків стосувалися механізмів, які фактично позбавляли молодь мотивації до добровільного захисту держави. Лідерка партії Юлія Тимошенко під час дебатів акцентувала, що закон у запропонованому вигляді перетворював службу на ультиматум. Зокрема, йшлося про автоматичну мобілізацію осіб після завершення короткострокового контракту без права на подальше навчання чи особистий розвиток.
Серед критичних зауважень фракції до законопроєкту виділяють такі пункти:
- неможливість реалізувати право на освіту для громадян віком від 25 років;
- примусова мобілізація молодих людей одразу після закінчення річного контракту та невеликої перерви;
- ігнорування особистих життєвих планів молоді, що руйнує довіру до державних інституцій.
Юлія Тимошенко наголосила, що перемога України залежить не лише від ситуації на фронті, а й від збереження людського капіталу для майбутньої відбудови. На її думку, держава має розширювати, а не звужувати освітні горизонти для тих, хто готовий захищати країну.
«Ми повинні думати наперед. Перемога — це не лише фронт, а й те, якою буде країна після війни і хто її відбудовуватиме», — заявила лідерка «Батьківщини».
Підтримку цій позиції висловили і в регіонах. Олександр Чорноіваненко, очільник Кіровоградської обласної організації партії, підкреслив, що служба та освіта не мають ставати взаємовиключними поняттями. Він переконаний, що чесність держави перед громадянами є запорукою національної безпеки.
Наразі законопроєкт чекає на суттєве переформатування. У «Батьківщині» наполягають: нові норми мають збалансувати потреби оборонного сектору з довгостроковими інтересами розвитку українського суспільства, уникаючи механічних обмежень, що виштовхують молодь із освітнього простору.
Коментарі