Наука як повноцінна робота: в Україні запускають проєктну аспірантуру з потроєними зарплатами

Міністерство освіти і науки України радикально змінює підхід до підготовки майбутніх докторів філософії. Замість звичного формату навчання запроваджується експериментальна “проєктна аспірантура”, де дисертація стане результатом реального наукового проєкту з повноцінним бюджетом та високою оплатою праці здобувачів.

Головна ідея реформи полягає у переході від фінансування “статусу” аспіранта до фінансування конкретної наукової розробки. Кожен PhD-проєкт матиме чітко визначений кошторис, терміни та очікувані результати. Це дозволить залучити молодих науковців до вирішення актуальних потреб економіки, безпеки та оборони країни.

Проєктна модель докорінно змінює правила гри для молодих дослідників. Тепер наукова робота супроводжуватиметься суттєвим фінансовим забезпеченням, яке включає:

• Потрійне збільшення окладу для PhD-здобувача (до 300% від базового рівня).
• Повноцінну оплату праці наукових керівників.
• Покриття витрат на сучасне обладнання, матеріали та використання дослідницької інфраструктури.

Експеримент розрахований на два роки. На пілотному етапі він охопить до 100 аспірантів у галузі природничих наук, математики та статистики. Брати участь у програмі зможуть лише заклади вищої освіти та установи, які за результатами державної атестації увійшли до груп А та Б.

Процес відбору буде максимально цифровізованим та прозорим. Спільні заявки від аспіранта та керівника прийматимуться через систему URIS. Експерти оцінюватимуть не лише наукову новизну, а й практичну значущість дослідження та реалістичність бюджету. Особливу увагу приділятимуть STEM-напрямкам, що корелюють зі Стратегією цифрового розвитку до 2030 року.

Старт подачі заявок заплановано на березень 2026 року, а безпосередня підготовка перших учасників розпочнеться у липні. Водночас МОН продовжує посилювати загальні вимоги до аспірантури. З 2026 року почне діяти єдиний прохідний поріг — абітурієнтам необхідно набрати щонайменше 300 балів за підсумками ЄВІ або пройти поріг у 150 балів за іноземну мову.

Така трансформація відбувається на тлі очищення системи: за даними міністерства, аспірантура перестала бути інструментом уникнення мобілізації. Кількість чоловіків віком понад 25 років серед вступників у 2025 році впала на 70%, повернувшись до показників довоєнного часу. Тепер держава фокусується на якості, роблячи наукову кар’єру фінансово привабливою для талановитої молоді.