Кропивницький на Майдані: спогади учасників Революції Гідності

Наприкінці листопада 2013 року на площі Кірова у Кропивницькому (тодішньому Кіровограді) почали збиратися перші активісти Євромайдану. Студенти міста вийшли на протест після того, як Кабмін призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а спроба силового розгону в Києві 30 листопада надихнула місцевих на солідарність та допомогу.

Перші кроки кропивницького Майдану

Тетяна Бородіна пригадує, що спочатку на акціях було менше двадцяти людей, але кількість учасників швидко зростала до сотні. Кропивничани збирали кошти й відправляли людей до Києва. За активну участь Тетяну прийняли до ради Кіровоградського Євромайдану, де вона очолювала жіноче крило.

“Ми вийшли, щоб перемогли закон та справедливість. Спочатку нас було до 20 людей, потім 30-40, а потім почало збиратися до сотні відповідно до того, як розвивалися події в Києві і у нас в місті.”

За словами Бородіної, до Києва вона їздила тричі, а найбільш пам’ятним став 26 січня 2014 року — день протистояння з “тітушками” біля Кіровоградської ОДА.

Під обстрілом пропаганди

Тетяна описує ті події так:

“Це був день, коли вікна та двері Кіровоградської обласної адміністрації позакривали мішками з піском, а стіни при 20 градусах морозу пообливали водою, бо наче б ми їх мали штурмувати. Напередодні мені подзвонили й сказали, що треба вийти та зайняти пост на пам’ятнику Кірову, щоб туди не забралися ‘тітушки’. Я прибігла на сьому ранку і тут приїхала ‘тітушня’. Вони хотіли підійти, але в цей час почали вже підходити наші побратими. Ми вигукували гасла Євромайдану, однак нас намагалися заглушити музикою з будівлі ОДА. В той день покійному герою Євромайдану Віктору Чміленку ‘тітушки’ молотком розбили голову.”

28 січня Тетяна написала вірш “Синам України”, який прочитала на Майдані:

“Жінки на морозі стоять на колінах. Стоять і голосять, здіймаючи руки, бо долі дітей вже лежать у руїнах. Немає для матері більшої муки.”

Хто підтримував Майдан у Кропивницькому

Серед перших учасниць була Тетяна Пташник, журналістка місцевої газети, яка зазначила:

“Спочатку це була робота, а потім я зрозуміла, що мені близькі цінності євромайданівців. Адже на той час президент Віктор Янукович заявив про певні пріоритети, а потім різко їх змінив і про це говорив увесь світ. Але найпершими вийшли на протест студенти, а потім цю хвилю підхопили й українці.”

Історик Юрій Митрофаненко, учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності, додав:

“Фактично Революція Гідності була продовженням Помаранчевої Революції. Головна мета обох – це боротьба за свободу, демократію і бажання бути частиною Європи, а не Росії. Ці події мають велике значення для України. Завдяки ним Україна збереглася як держава і не потрапила під вплив Росії.”

Зміни в місті

Під час подій Майдану в Кропивницькому з площі прибрали пам’ятник Кірову 23 лютого 2014 року. 24 лютого площу перейменували на Героїв Майдану, а вулицю Дзержинського – на честь героя Небесної Сотні Віктора Чміленка.

Сьогодні учасники Євромайдану наголошують: свобода та гідність залишаються головними цінностями, за які варто боротися, а пам’ять про тих, хто стояв на Майдані, надихає нові покоління захищати демократію та незалежність України.