Година вперед: як Кропивниччина готується до переходу на літній час та чи є в цьому економічний сенс

Україна знову готується до зміни часового режиму. В останню неділю березня, у ніч із 28 на 29 число, жителі Кіровоградщини, як і всієї країни, мають перевести стрілки годинників на одну годину вперед. Цей традиційний ритуал, попри свою звичність, щоразу викликає дискусії щодо впливу на здоров’я та реальної доцільності.

Головна державна санітарна лікарка області Надія Оперчук у коментарі для Суспільного підтвердила, що перехід на літній час є відчутним стресом для організму. За її спостереженнями, весняна адаптація триває довше та проходить важче, ніж осіння.

Медики попереджають: зміна графіка може спровокувати відчуття втоми, розлади сну та зниження працездатності. Особлива увага потрібна людям із хронічними недугами, оскільки збій біоритмів часто веде до загострень.

“Також можуть загострюватися різні хронічні хвороби. Передусім, серцево-судинної системи і кишково-шлункового тракту. Також перехід впливає й на нервову систему. Вважають, що під час весняного переходу на літній час людина адаптується довше і для організму це важче, ніж під час зимового”.

Група ризику залишається незмінною. Це насамперед діти, люди поважного віку, а також ті, хто страждає на метеозалежність або має патології нервової системи.

Надія Оперчук рекомендує почати підготовку заздалегідь, поступово зміщуючи час сну та пробудження на 15 хвилин раніше. Важливо дотримуватися звичного графіка харчування, обираючи здорову їжу, та збільшити фізичну активність на свіжому повітрі для зниження рівня стресу.

“Щодо режиму харчування – це здорова їжа та її прийом у звичні для людини графіки. Потрібно більше рухатися, більше ходити пішки. Це знижує рівень стресових гормонів. Що стосується інформаційної гігієни, то рекомендація лікарів – приділяти увагу своєму психоемоційному стану. Якщо це можливо, уникати стресових ситуацій. І менше продивлятися новини перед сном”.

Історія цього явища сягає 1916 року, коли Німеччина вперше запровадила сезонний час для економії вугілля. Доцент ЦНТУ Олександр Сіріков зазначає, що якщо раніше економія сягала 3%, то сьогодні через масове використання світлодіодів цей показник у Європі впав до мізерних 0,3% або навіть менше.

В Україні системних досліджень енергетичного ефекту останнім часом не проводили. Проте науковець вважає, що в умовах війни та постійних відключень світла навіть мінімальна економія є критично важливою для енергосистеми.

“Якщо провести таке дослідження, то можна обґрунтувати перехід. Моя особиста думка – в нас відключення електрики й у нас кожен ват переданої потужності дуже цінний і кожна вироблена кіловат-година – на вагу золота. Тому, якщо це дає ефект економії, навіть на одну десяту відсотка, то, думаю, це варто лишити, принаймні хоча б під час воєнного стану”.

Думки містян різняться. Кропивничанка Олена Коваленко, яка гостро реагує на зміни погоди, висловлюється категорично проти, зазначаючи, що після переведення стрілок на цілий тиждень втрачає звичний життєвий ритм.

“Після переведення стрілок годинника я взагалі стаю дуже залежна. У мене тиждень часу випадає. Просто випадає і все”.

Інша мешканка міста, Катерина, налаштована нейтрально. Вона розуміє мету процедури, хоча й визнає, що ранкові підйоми навесні даються їй значно складніше, ніж додаткова година сну під час переходу на зимовий час.

“Розумію з якою метою це роблять. Звісно, це трохи “бʼє” по здоров’ю та самопочуттю, особливо перехід на літній час. А зимовий час, через те, що я люблю довше поспати, то мені мені він дається набагато легше”.

Жінка додає, що попри дискомфорт, організм зазвичай звикає до нового ритму протягом семи днів.

Нормативна база для сезонного часу була закладена ще постановою Кабміну від 1996 року. До того Україна перейшла на цю систему у складі СРСР ще у 1981 році. Спроби скасувати ці гойдалки відбувалися неодноразово, зокрема у 2021 році, але тоді законопроєкт не пройшов друге читання.

Влітку 2024 року Верховна Рада зробила найбільш рішучий крок, ухваливши закон про фіксацію часу. Очікувалося, що перехід на зимовий час у жовтні 2024 року стане фінальним, проте документ так і не отримав підпису Президента, тому переведення годинників триває.