Балтійський транзит: українські безпілотники впали на території Естонії, Латвії та Литви

Одразу три країни Балтії зафіксували на своїй території падіння ударних дронів під час масованих атак на російські об’єкти. У ніч на 25 березня інциденти сталися в Естонії та Латвії, а кількома днями раніше, 23 березня, аналогічний випадок стався у Литві. Влада країн-членів НАТО підтвердила: уламки належать апаратам українського походження.

Про це повідомляють видання ERR та Delfi, посилаючись на офіційні заяви посадовців.

Під час нічної атаки на Росію декілька безпілотників порушили повітряний простір Естонії. Один із них залетів з боку РФ та врізався в димар електростанції “Аувере”. Як повідомив Марго Паллосон, керівник оборонної поліції, вибух стався лише за кілька хвилин після того, як дрон перетнув кордон країни.

“Попередній огляд уламків дрона вказує на те, що це все-таки дрон українського походження. Ми досліджуємо місце події та деталі корпусу дрона, щоб точніше з’ясувати, з чим маємо справу”, – зазначив очільник відомства.

Прем’єр-міністр Крістен Міхал уточнив, що справжньою ціллю був російський порт Усть-Луга. Атака відбувалася трьома хвилями – о 03:00, 06:00 та 08:00. Саме під час цих маневрів частина БпЛА опинилася над естонською територією.

“Щодо останньої хвилі було надіслано загальнодержавне повідомлення. Це повідомлення мало надійти до регіону Іда-Віру, але воно надійшло до всієї Естонії, що спричинило додаткову плутанину. Але краще так, щоб це повідомлення надійшло, ніж щоб воно взагалі не спрацювало”, – поділився думками Міхал.

Керівник “Есті Енергія” Андрус Дурейко запевнив, що влучання не зупинило роботу “Аувере”, оскільки станція перебувала в резерві через ринкові ціни на електрику. Диспетчери миттєво відреагували на вибух і викликали екстрені служби.

Міністр оборони Ханно Певкур додав, що Україна застосувала близько 100 дронів. За його словами, частина апаратів перетнула морський кордон у Фінській затоці, а деякі могли впасти в море.

Певкур попередив громадян про небезпеку та закликав бути вкрай обережними у разі виявлення будь-яких підозрілих уламків чи цілих конструкцій на землі чи узбережжі.

Латвійська влада також підтвердила вторгнення безпілотника, яке закінчилося вибухом у Краславському краї цієї ночі. Президент Едгар Рінкевич офіційно заявив: дані спецслужб свідчать про те, що апарат був українським і виконував бойове завдання проти цілей у Російській Федерації.

“Безпілотник був частиною операції, яку координувала Україна, проти об’єктів на території Росії”, — повідомив латвійський лідер.

Рінкевич наголосив, що цей інцидент є прямим доказом необхідності термінового посилення протиповітряної оборони на кордонах держави.

“На жаль, ми не можемо виключити повторення таких інцидентів і в майбутньому. І це вимагає від НВС, від Міністерства оборони, від служб Міністерства внутрішніх справ ще більше концентруватися на тому, як уже зараз розвивати систему, яка не буде дорогою, але дозволить нейтралізувати дрони. Незалежно від того, чи вони летять, незалежно від того, де вироблені, незалежно від того, з якими цілями. Наше головне завдання – зміцнення захисту нашого повітряного простору”, — резюмував президент.

Першою під удар обставин потрапила Литва: ще в ніч на 23 березня у Варенському районі біля села Лавіс було чути вибух. Уламки виявили неподалік кордону з Білоруссю. Прем’єрка Інга Ругінене після засідання профільної комісії підтвердила українське походження апарата.

Вона зауважила, що такі події є частиною нової безпекової реальності, де російська агресія створює постійні ризики для всього регіону.

Очільник Міноборони Литви Робертас Каунас припустив, що дрон збився з курсу. Ймовірно, це сталося через активну роботу російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

“Попередня інформація від служб така: це один дрон із рою дронів, які атакували порт Приморськ. (…) Дуже ймовірно, що це український дрон, який під впливом засобів радіоелектронної боротьби збився з курсу і впав у нас”, – пояснив Каунас.

Ці випадкові падіння стали побічним ефектом масованих ударів по енергетичному серцю РФ. У ніч проти 25 березня в порту Усть-Луга спалахнув термінал перекачування нафти. Це критичний об’єкт за 1000 км від лінії фронту, через який Кремль відвантажує паливо на світові ринки.

Генштаб ЗСУ називає цей вузол ключовим для функціонування “тіньового флоту” та обходу енергетичних санкцій.

Аналогічна ситуація сталася і 23 березня в порту Приморськ Ленінградської області. Там після атаки безпілотників також виникла масштабна пожежа на території найбільшого нафтового термінала Балтійського моря.