Пастка для спадкоємців: чому популярний міф про «замороження» термінів може позбавити вас майна

Юридичні реалії воєнного стану часто стають ґрунтом для небезпечних оман. Одне з найбільш критичних питань 2026 року стосується оформлення спадщини: чимало українців досі впевнені, що через війну всі часові ліміти зупинені. Проте така необізнаність загрожує повною втратою прав на нерухомість та кошти.

Адвокатка Леся Галайко у роз’ясненні для РБК-Україна наголосила на важливості дотримання процедур. Вона розвіяла міфи, які заважають громадянам вчасно вступити в права власності.

Для тих, хто перебуває в окупації або зоні активних бойових дій, діють такі норми:

• можна звернутися до абсолютно будь-якого нотаріуса на підконтрольній території країни;
• термін подачі заяви залишається незмінним — рівно 6 місяців;
• Верховний Суд офіційно заборонив застосовувати постанову уряду про зупинку строків, бо вона суперечить Цивільному кодексу;
• поновити пропущений час можливо лише через суд, довівши наявність непереборних обставин;
• спадкоємці за кордоном мають право діяти дистанційно через консульства або іноземних нотаріусів;
• справи, відкриті до окупації, продовжуються будь-яким вільним нотаріусом без потреби у повторній реєстрації.

Класична процедура передбачає, що спадщина відкривається за останнім місцем проживання померлого. Якщо ці дані відсутні, орієнтуються на локацію самого майна.

У період війни діє важливе спрощення. Якщо житло чи інша власність опинилися під окупацією або на лінії фронту, спадкоємець не прив’язаний до географії — його прийме будь-яка нотаріальна контора в Україні.

Для ініціації процесу необхідне свідоцтво про смерть або витяг із відповідного держреєстру.

Загальне правило незмінне: у вас є рівно пів року з дня смерті близької людини, щоб заявити про свої права. Помилкове рішення Кабміну №164 про «зупинення» годинника більше не діє.

Верховний Суд у справі №676/47/21 чітко вказав, що норми Цивільного кодексу мають пріоритет. Таким чином, жодного автоматичного подовження термінів не існує.

Суд піде назустріч спадкоємцю лише у виняткових випадках, коли вчасне звернення було фізично чи юридично неможливим.

До переліку поважних обставин, які дозволяють повернути втрачений час, належать:

• тяжкий психоемоційний стан через втрату родича (особливо в молоді роки) або бюрократичні складнощі з апостилем;
• юридичні помилки в документах, що виникли не з вини заявника;
• серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема стаціонарне лікування чи післяпологові ускладнення;
• фактична неможливість виїхати з тимчасово окупованої території;
• приховування інформації про заповіт іншими родичами або відсутність офіційного повідомлення.

Ті, хто виїхав з України, не зобов’язані повертатися для підписання паперів. Процедуру можна реалізувати двома шляхами.

По-перше — візит до українського консульства. По-друге — засвідчення заяви у місцевого нотаріуса з подальшим апостилюванням документа.

Якщо процедуру розпочали ще до захоплення території після лютого 2022-го, але доступ до паперів втрачено, панікувати не варто. Держава передбачила спеціальний захисний механізм.

Будь-який нотаріус на вільній землі може підхопити провадження. Жодної дублюючої реєстрації не проводиться.

Достатньо простої заяви від спадкоємця, щоб фахівець продовжив роботу над справою з того моменту, де вона зупинилася.

Варто пам’ятати, що ігнорування 6-місячного терміну за замовчуванням означає відмову від майна. Шанс на повернення спадщини залишається лише за умови письмової згоди інших родичів або через складний судовий процес.