Автор 
Український парламент переживає безпрецедентну хвилю антикорупційних розслідувань. За словами керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка, на сьогодні підозри отримали вже 41 народний депутат чинного скликання. Це рекордний показник за всю історію роботи антикорупційних органів, який свідчить про те, що багаторічний «секрет Полішинеля» про тіньові доплати в Раді нарешті став предметом кримінальних проваджень.
Наприкінці 2025 року ситуація досягла апогею. 27 грудня про підозру у отриманні неправомірної вигоди за голосування було повідомлено одразу п’ятьом представникам монобільшості. До списку фігурантів потрапили Юрій Кісєль, Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко та Михайло Лаба. Проте справжньою медійною бомбою став січень 2026 року, коли підозру отримала лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Її звинувачують у пропозиції підкупу колег, а справу зареєстрували символічно – у день її народження, 27 листопада.
Це виглядає як своєрідна відповідь антикорупціонерів на події липня 2025 року. Тоді в парламенті проголосували за законопроєкт, що суттєво обрізав повноваження НАБУ та САП, а Тимошенко публічно назвала той день «світлим». Наразі слідство розглядає спроби лідерки фракції перекупити депутатів «Слуги народу» для виходу з фракції або голосування всупереч волі монобільшості, що могло призвести до колапсу законодавчого органу.
Тіньові виплати народним обранцям – явище не нове, проте їхній розмір та періодичність завжди залежали від політичної кон’юнктури. Олександр Клименко деталізував динаміку цих «бонусів». За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році виплати припинилися, але згодом відновилися. Спочатку суми були символічними – 1-2 тисячі доларів на місяць, проте з часом ставки зросли до 5 тисяч доларів за лояльність під час голосувань.
До великої війни апетити були значно вищими. Клименко стверджує, що були періоди, коли щомісячна «зарплата» в конверті сягала 20 тисяч доларів. При цьому в системі підкупу діяли навіть штрафні санкції: якщо депутат голосував не за планом, його виплата могла скоротитися, наприклад, із 5 до 3 тисяч доларів. Складність доведення таких злочинів полягає в тому, що керівник САП обмежений у повноваженнях – він не може самостійно ініціювати негласні дії стосовно нардепів без санкції генпрокурора, а не кожен очільник Офісу генпрокурора готовий до таких кроків.
Кейс Юлії Тимошенко прокурори вважають юридично «елементарним». Незважаючи на заяви сторони захисту про політичний тиск, у САП впевнені, що розслідування не затягнеться. Клименко прогнозує, що слідство може бути завершене навіть швидше, ніж за п’ять місяців, якщо не буде саботажу з боку експертних установ. Останні часто стають місцем, де відбуваються зливи інформації або затягування процесів, тому прокуратура продовжує наполягати на створенні власної незалежної експертної бази.
Паралельно з парламентськими справами САП продовжує розкручувати масштабну корупційну схему в енергетиці під кодовою назвою «Мідас». Це розслідування Клименко курує особисто разом із ще одним прокурором та десятком детективів НАБУ. Такий вузький склад групи обраний свідомо – для мінімізації ризиків витоку конфіденційної інформації.
Прогрес у справі очевидний, хоча він гальмується необхідністю отримання міжнародно-правової допомоги у складних юрисдикціях. Ключові фігуранти – бізнесмени Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – уже подані до розшуку через систему Інтерполу. Наразі очікується виставлення «червоних карток», хоча вони можуть діяти і в прихованому режимі. Клименко також підтвердив, що за результатами службового розслідування щодо витоків інформації у цій справі звільнився його заступник Андрій Синюк, у якого зафіксували позапроцесуальне спілкування з фігурантами проваджень.
Питання підслідності у таких гучних справах часто викликає дискусії. Клименко пояснив, що посадовці Офісу Президента, наприклад, не є підслідними НАБУ безпосередньо за посадою, проте вони потрапляють у поле зору антикорупціонерів за іншими критеріями:
- розмір неправомірної вигоди (якщо хабар перевищує 40 тисяч доларів);
- сума завданих збитків державі;
- зв’язок із іншими фігурантами, які вже перебувають під слідством за корупційними статтями.
Окремо очільник САП висловив незадоволення роботою Держфінмоніторингу. За його словами, раніше цей орган надавав набагато глибшу інформацію – від іноземних паспортів фігурантів до блокування їхніх активів за кордоном. Зараз же служба обмежується констатацією транзакцій, що Клименко пов’язує виключно з браком політичної волі допомагати слідству.
Повернення вкрадених активів з-за кордону залишається одним із найскладніших завдань. Найбільш обнадійливі новини стосуються справи експрем’єра Павла Лазаренка. У США триває процедура цивільної конфіскації близько 280 мільйонів доларів, арештованих у різних юрисдикціях. Оскільки між Україною та США немає угоди про екстрадицію, Лазаренко залишається за океаном, проте доля його грошей може вирішитися вже цього року. Україна наклала на ці кошти власний арешт, щоб вони не зникли з рахунків після завершення американського процесу.
Щодо інших резонансних кейсів ситуація наступна:
- Юрій Іванющенко: У Швейцарії триває адміністративний процес конфіскації 130 мільйонів франків. Це швидша процедура, ніж кримінальна, яка вимагає остаточного вироку суду в Україні.
- Екстрадиція: З 2022 року в Україну вдалося повернути 7 фігурантів. Головною перешкодою залишається Австрія, яка відмовляє у видачі через війну та старі звіти про стан українських СІЗО.
- Спеціальні умови: Україна вже підготувала 5 СІЗО на заході країни (Львівська, Закарпатська, Чернівецька області), які відповідають європейським стандартам безпеки та комфорту, щоб зняти претензії іноземних судів.
Керівник САП також відзначив успішний прецедент СБУ, яка змогла доставити з ОАЕ нардепа Федора Христенка. Він закликав спецслужби до аналогічної допомоги у справах, де фігуранти роками переховуються від НАБУ. Загалом за десять років роботи антикорупційних органів підозри отримали вже 79 народних обранців різних скликань, і цей список, за прогнозами Клименка, буде лише зростати.
Коментарі