Повернення мариніста: у Кропивницькому презентували книгу про легендарного мандрівника Леоніда Тендюка

Літературна мапа Кіровоградщини поповнилася важливим виданням, що повертає із забуття постать видатного земляка. У затишній атмосфері кнайпи «Бамбетель» відбулася презентація доповненої книги Людмили Житньої «Леонід Тендюк. Серце, сповнене сонцем», присвяченої життю відомого письменника-мариніста та невтомного дослідника морів.

Леонід Тендюк, який народився 1931 року в селі Володимирівка, мав нетипову для радянського журналіста долю. Закінчивши Київський університет, він проміняв кабінетну роботу в столичному виданні на суворі будні звіробійної шхуни в Беринговому морі. Саме цей авантюрний дух і досвід дальніх мандрів зробили його унікальним голосом в українській літературі.

Перевидання книги стало результатом зусиль небайдужих мешканців Великої Виски — Миколи та Тетяни Бердників. Пані Тетяна провела кропітку пошукову роботу, збираючи по крихтах родинні архіви та рідкісні світлини. Новий том, випущений видавництвом «Кропивництво», отримав складну та змістовну структуру:

• перша частина — біографічний нарис двоюрідної сестри письменника Людмили Житньої, створений ще у 2011 році;
• друга частина — наукове дослідження Наталі Мельниченко, представниці музею Івана Карпенка-Карого;
• документальний блок із фондових матеріалів та повний бібліографічний перелік творів автора.

Під час обговорення учасники зустрічі акцентували на важливості національної ідентичності Тендюка. Тетяна Бердник зауважила, що письменник у своїх мандрах завжди підкреслював своє українське походження та спілкувався виключно рідною мовою, наводячи в приклад племена Нової Гвінеї, які цінують свій родовід вище за «цивілізованих» сучасників.

«Ми не знаємо свого роду-племені і я думала, що племена – дикуни, а ми – цивілізація. Але виходить, що ми – дикуни. Бо не знаємо своєї історії, ми повторюємо щоразу ті самі помилки. Леонід Тендюк своєю постаттю усій Україні нагадує: треба знати свою історію, пишатись, вивчати і не слухати те, що нам нав’язують наші сусіди», – наголосила Тетяна Бердник.

Книга побачила світ символічним накладом у 100 примірників. Реалізація проєкту стала можливою завдяки меценатській підтримці волонтера Володимира Волошиновського, який профінансував видання, аби зберегти пам’ять про мандрівника для майбутніх поколінь.