Звання “Герой України” для Романа Куценка: дружина бійця збирає підписи

Дружина загиблого старшого сержанта авіації Романа Куценка з Кропивницького зареєструвала петицію на сайті президента про присвоєння йому звання “Герой України”. На 10 січня її підписали вже понад три тисячі осіб.

Юлія Куценко розповіла Суспільному про життя чоловіка та його службу, яка стала прикладом відданості та героїзму.

Роман Куценко народився 3 лютого 1985 року в селі Івангород нині Олександрівської громади. Після місцевої школи вступив до вищого професійного училища №4 у Кропивницькому, де здобув фах електрика. Пізніше отримав вищу освіту в Центральноукраїнському національному технічному університеті.

Строкову службу проходив в Одесі, працював на м’ясокомбінаті, а у 2015 році приєднався до Збройних сил України. Брав участь в антитерористичній операції та операції об’єднаних сил. У 2016 році підписав контракт і служив у третьому полку.

“Чоловік не збирався пов’язувати своє життя з військовою службою. Але коли почалась війна, він не міг просто спостерігати. 80% його життя — це захист, це хлопці, воля й сила. Казав: ‘Я зроблю все, щоб моя сім’я та рідні не відчули на собі того горя та розрухи, що приносить так званий сусід’.”

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Роман виконував бойові завдання на Донеччині. Його ротація була скасована — відпустка так і не настала. У 2023 році отримав поранення, але після лікування відразу повернувся до побратимів.

У 2024 році Куценко перевівся в авіаційну ескадрилью, де став бортовим стрільцем.

“Дуже хотів літати. Був бортовим стрільцем — знищував російські цілі. Він дуже гарно стріляв. У посмертній офіційній довідці написали: старший сержант Роман Куценко знищив понад десять російських повітряних об’єктів.”

18 липня 2025 року під час виконання бойового завдання біля Дніпра Роман отримав осколкове поранення. Попри травму, він ще близько 40 хвилин рятував пораненого побратима, після чого був госпіталізований. Переніс операцію, але втратив понад 3,5 літри крові і помер 19 липня 2025 року.

Прощання відбулося на Алеї слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому. Літак кружляв над містом на честь старшого повітряного стрільця. Крім дружини, у нього залишились син та мати.

Роман мав статус ветерана війни та учасника бойових дій. Він був відзначений орденами “За мужність” I, II та III ступенів.

“На початку повномасштабного вторгнення, коли він воював на Харківському напрямку, його нагородили орденом ‘За мужність’ III ступеня. Згодом отримав орден II ступеня. За які саме операції — не розказував, тільки сказав, що це військова таємниця. Орден I ступеню отримав посмертно.”

Щоб петиція розглядалась президентом, вона має набрати 25 тисяч голосів. Юлія Куценко зареєструвала її 26 грудня 2025 року. До завершення голосування залишилось 75 днів.