Автор 
У Кіровоградській області розпочали регулювання чисельності лисиць, а не традиційне полювання. Причиною стали надмірна кількість тварин, що утричі перевищує норму, та збільшення випадків сказу, головним переносником якого є лисиці. На підставі цих факторів ухвалили рішення про відстріл, повідомила 10 листопада на брифінгу заступниця начальника обласної військової адміністрації Наталія Ревенко.
Підстави для регулювання чисельності
З початку року зареєстрували 115 випадків захворювання на сказ серед тварин, зазначила Ревенко, серед яких:
- лисиць – 51;
- собак – 27;
- котів – 32;
- великої рогатої худоби – три;
- дрібної рогатої худоби – два.
Для порівняння, у 2024 році зафіксували 99 випадків. Протягом 2025 року карантин через сказ оголошували у 70 населених пунктах, що на 15 більше, ніж минулого року, і наразі на карантині залишаються 19 населених пунктів.
Користувачі мисливських угідь підрахували чисельність хижаків на кінець січня: 234 вовки, 117 шакалів, 2982 лисиці, 624 єнотоподібні собаки та 1979 куниць. За словами Наталії Ревенко, згідно з інструкцією щодо профілактики сказу, щільність лисиць не повинна перевищувати 0,5-1 тварину на 1000 гектарів, тоді як фактична щільність у області складає 1,6 лисиці на 1000 гектарів.
Через це державна надзвичайна протиепізоотична комісія при обласній адміністрації ухвалила рішення про регулювання чисельності лисиць. Воно відповідає статті 33 Закону України про мисливське господарство та полювання, що дозволяє користувачам мисливських угідь із залученням мисливців відстрілювати хижих м’ясоїдних тварин.
“Це рішення необхідне і обґрунтоване, спрямоване на зменшення ризиків поширення сказу, забезпечення епізоотичного благополуччя та збереження природної рівноваги у мисливських угіддях. Відстріл – це не полювання, адже полювання здійснюється за затвердженими лімітами, де зазначена допустима чисельність тварин. Це саме регулювання чисельності”, – пояснила Ревенко.
Організація відстрілу
Відстріл проводять мисливці, яких залучають користувачі мисливських угідь, зокрема товариства мисливців і рибалок та лісгоспи. Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства контролює процес через рейди, до яких долучаються Нацполіція та екологічна інспекція, зауважила заступниця начальника ОВА.
“До дозволу додається список мисливців із номерами посвідчень, контрольних карток та паспортів мисливських собак. Це потрібно для того, щоб правильно проводити регулювання. Рейдові групи мають ці списки, і якщо хтось бере участь у відстрілі без дозволу, застосовують санкції як до браконьєра. На сьогодні порушень не зафіксовано”, – повідомила Ревенко.
Центрально-Західне управління видало 11 дозволів районним організаціям Українського товариства мисливців і рибалок: Бобринецька, Знам’янська, Кіровоградська (два дозволи), Маловисківська, Олександрівська, Онуфріївська, Світловодська, а також приписним господарствам Червоно-Нерубаївське і Чутяно-Дмитрівське. Благовіщенська організація отримала дозвіл, але відстріл ще не проводила. У списках налічується 203 мисливці, із яких на відстріл виходили 183.
Регулювання проводиться лише у вихідні. За чотири дні (1 і 2, 8 і 9 листопада) відстрілили 47 лисиць, з яких 29 направили на аналіз до держлабораторії Держпродспоживслужби. Дозволи діятимуть до кінця року, далі оцінюватимуть ситуацію із сказом.
Вакцинація та її обмеження
Навесні в області розкидали приманки для вакцинації диких тварин проти сказу на площі 19 285 км², залишивши 482 138 доз. Проте, за словами Ревенко, це не зупинило поширення хвороби.
“Пероральна імунізація не дала змоги зупинити сказ, тому необхідне регулювання. Сказ є невиліковною хворобою і загрожує життю людини. Ситуація зі сказом стабільна — у межах одного випадку на тиждень”, – зазначила заступниця начальника ОВА.
Вакцинація домашніх тварин триває: з початку 2025 року щепили 118 228 собак, 100 296 котів, 665 великої рогатої худоби, 687 дрібної рогатої худоби, 17 свиней, 59 коней і два єноти.
Думка зоолога
Старший науковий співробітник природного заповідника “Дніпровсько-Орільский” Олександр Пономаренко пояснив, що полювання для боротьби зі сказом є складним питанням. Основним природним резервуаром сказу залишаються мишоподібні гризуни, яких лисиці поїдають, а зараження відбувається через укуси, передаючи вірус хижакам.
Він додав, що дозволяти відстріл потрібно лише первинним колективам мисливців, які цілеспрямовано полюють на лисиць і єнотоподібних собак, аби уникнути випадкового знищення інших видів. При цьому важливо контролювати дотримання правил, зокрема через присутність інспектора екологічної служби.
Щодо вовків, Пономаренко зауважив, що їхня щільність у області нижча, ніж у Франції, де вовки охороняються, а у нас вважаються шкідливими. Вони природно регулюють чисельність лисиць, єнотоподібних собак та бродячих псів. Для адекватного управління популяціями необхідні наукові дані, яких наразі в Україні бракує, тож будь-які обговорення є спекулятивними.
Інформація про сказ
Сказ є смертельним інфекційним захворюванням тварин і людини, що передається через укуси або контакт із слиною хворої тварини. Вірус викликає прогресивне запалення головного і спинного мозку, і за відсутності медичної допомоги смерть неминуча. Невакциновані тварини також стовідсотково схильні до смерті, зазначив Ігор П’яничук, в.о. начальника обласного управління Держпродспоживслужби.
Через воєнний стан популяція диких тварин зросла, а тварини мігрували зі східних і південних регіонів, що сприяло поширенню хвороби. Приманки з вакциною від сказу нині розкладають вручну, раніше це робили з літаків.
Коментарі